Квіти мого весілля

Букет нареченої або весільний букет - що почуваєте ви при цих словах? Цілком допускаю, що слова "квіти" і "весілля" торкають вас не більше, ніж "екскаватор" і "тромбон". Я ж відразу намагаюся згадати запах білих лілій. А якщо не виходить, іду у квітковий магазин.
Ви вже уявили собі екзальтовану стару діву бальзаківського років, що ні день, тягається по квіткових магазинах, нюхає квіточки, і час від часу балує себе ніжною трояндочкою або строгою хризантемою?

Все не так: мені майже тридцять, і чоловік - розумник, і діти - ангели. І я не захоплююся ботанікою й навіть не знаю більше половини назв квітів у цьому магазині. Я приходжу туди тільки потім, щоб почути солодкувато-пряний запах білих лілій. У цьому запасі - моє весілля. Такий аромат був у моїх весільних квітів - букета нареченої.

Своєю заявою про те, що квіти й весілля - поняття нероздільні, основ світобудови я не переверну. Але, погодитеся, приємно: квіти й весілля! Так хіба можна уявити собі весілля без квітів? Наречена може бути на весіллі без фати, не в білому, і навіть не в плаття, але неможливо уявити собі наречену без квітів. Ви можете з'явитися на весілля без подарунка, а от без квітів - вуж ніяк не можна.

Букет, що буде в руках нареченої під час одруження, - чи ледве не найважливіший весільний атрибут. Весільний букет - річ досить значна. Це не просто ніжне сполучення білих квітів, складене вмілими флористами. Від того, як виглядає весільний букет, залежать і загальний вигляд, і настрій нареченої.

Квіти в руках нареченої - не просте прикраса, цей букет грає на весіллі дивну, майже містичну роль. Прикмети, гадання, псування й чорних кішок для мене нічого не значать. Але є одна романтична прикмета, у яку я вірю: наступною вийде заміж та дівчина, що на весіллі піймає букет нареченої.

Про цю прикмету я довідалася тільки тоді, коли випадково підняла із землі весільний букет. Було весілля мого друга, і його молода дружина кинула квіти з вікна весільного лімузина. "Упустила від хвилювання", - подумала я, підняла весільний букет і сунула назад у вікно. Квіти наречена не взяла, а тільки весело розсміялася: "Ти - наступна!". Той весільний букет я дотепер пам'ятаю: бордові, білі й рожеві квіти, здається, троянди, перев'язані широкою стрічкою кольорів пряженого молока, у тон весільного плаття.

Моє весілля відбулося через чотири місяці. Мій майбутній чоловік замовив весільні квіти чи ледве не за два тижні до весілля. І особисто мучив флористів, причепливо вибираючи квіти, з яких він повинен складатися. У підсумку я одержала на весілля найкрасивіші квіти, які до того моменту попадали мені в руки. У день весілля я тримала в руках маленький білий букет, немов небесна хмара, що складається з білих лілій і якихось спеціальних білих весільних троянд, у яких повністю були відсутні шипи. Мені соромно зізнатися, але на власному весіллі мені довелося злегка відступити від традицій: кинути свій білосніжний весільний букет на брудний листопадовий асфальт я не змогла. Я вийняла з нього тільки одну білу троянду й кинула неї через спину убік незаміжніх подруг. Весільний букет, що складається всього лише з однієї квітки, піймала подружка Маша. А свій букет я відвезла із собою у весільну подорож. Машина весілля відбулося через півроку.

Отже, от уже сім років я віддаюся світлому смутку у квіткових магазинах. Не думайте, я не хочу нового чоловіка, друге весілля й інші квіти. Мені просто приємно дивитися на квіти й почувати запах свого весілля.