Рослини й світло

Поглинаючи вуглекислий газ, рослина за допомогою хлорофілу - пігменту, що втримується в зеленій його частині, - води й живильних речовин створює складні органічні речовини. Засвоєння рослиною вуглекислоти відбувається при участі сонячної енергії, якої потрібно досить багато. Якщо кімнатні рослини не одержують її в достатній кількості, вони починають марніти й зрештою можуть загинути. Участь хлорофілу у фотосинтезі пояснює, чому рослини, у яких листя по краях білі або жовті, мають потребу в більшій кількості світла. Адже зелена частина листка в них несе як би подвійне навантаження, так само як і в рослин із червоними або темними листям. Те ж саме можна сказати про листя, густо покритих волосками. Якщо в результаті недостачі світла по-іншому покольорівовані листя знову стають зеленими, це значить, що рослина намагається виробляти більше хлорофілу, щоб якнайкраще використовувати світло навіть у темному місці. Енергія сонячних променів, що поглинаються інтенсивно рослинами, що містять хлорофіл, обумовлює їхній бурхливий ріст навесні й улітку, коли світла найбільше. Чим тепліше, тим швидше й легше відбувається хімічна реакція перетворення вуглекислого газу в органічну речовину. У більше темну пору року, коли рослинам не вистачає світла, їх варто переставити в прохолодне місце, щоб процеси фотосинтезу й подихи сповільнилися.

Залежно від споживаного світла всі рослини діляться на три групи:

* нейтральні
* рослини довгого дня
* рослини короткого дня

Нейтральні рослини починають цвісти, якщо протягом тривалого часу (як правило, декількох тижнів) вони одержують достатню кількість світла (досить яскраве світло протягом 8, а ще краще 12-16 годин на добу). Залежно від видів для цвітіння нейтральних рослин необхідно різна кількість світла: для узамбарскої фіалки, наприклад, світла потрібно не так багато, а для цикламена набагато більше.

У рослин довгого дня утвориться зав'язь і з'являються квітки тільки тоді, коли протягом декількох тижнів вони одержують так званий мінімум світла в добу, величина якого неоднакова для різних рослин і становить приблизно від 13 до 15 годин.

Якщо рослина не одержує свого добового мінімуму, воно не цвіте. Характер освітлення (природн або штучне) не має значення. Освітленість не повинне бути надмірним. Звичайно досить близько 1000 люкс. При світлі місяця рослини не ростуть, оскільки навіть у повню освітленість не перевищує 1 люкс.

До рослин довгого дня відносяться дзвіночок, пеларгонія, синнингія, гвоздика. Дзвіночкам необхідний довгий день для появи квітів, а от гвоздика може без нього обійтися, хоча вона зацвітає швидше, якщо отримує необхідну кількість світла. Дзвіночки належать до рослин з якісною реакцією, а гвоздики кількісною.

У рослин короткого дня зав'язь і квіти з'являються тільки в тому випадку, якщо протягом декількох тижнів (звичайно 8-10) вони одержують строго певну кількість світла. Звичайно їм необхідно 12, 13 або 14 годин. Хоча взимку кількість сонячного світла небагато, проте його цілком достатньо для цвітіння рослин короткого дня. До цієї групи відносяться молочай, азалії, крупноквіткові бегонії, зигокактус, каланхоє, пуансеттія.

У літній період, затемнюючи місце, де стоять квіти, можна імітувати короткий день. Застосовуючи взимку штучне освітлення, можна настільки продовжити день, що рослини короткого дня почнуть цвісти.

Не можна часто міняти місця розташування рослини. Якщо більше сильні рослини з декоративними листям позитивно реагують на світло, то для квітучих рослин, більше чутливих до світла й більше примхливих, в наслідок постійних перестановок можуть виявитися пагубними. Азалія, камелія й зигокактус відомі тим, що при зміні кута падіння світла негайно скидають бутони, а іноді й листя. Тому на горщиках цих чутливих рослин рекомендується ставити "світлову оцінку" фломастером, щоб потім поставити їх на те ж саме місце. Як відомо, у природних умовах рослини місце не міняють, тому їх "примхливість" цілком з'ясовна.

Велике значення має орієнтації вікон по сторонах світу. Правильно розташувати рослину допоможе люксметр, яким виміряється освітленість приміщення. На вибір місця для рослини, крім орієнтації вікна, впливає ще ряд факторів: далекість рослини від вікна, поверх будинку, наявність за вікном дерев або будівлі, штори й розмір віконного прорізу. Вікно, що виходить на північний схід або південний захід, набагато більше пасує рослині, чим південне, найбільше "небезпечне" у літню пору. Якщо вікно виходить на півночі, північний схід або північний захід, то поблизу нього можна поставити рослини, яким не потрібно сонце протягом усього дня. Щоб не було протягів, вікно на зиму варто утеплити. Західна сторона вважається дуже теплою. Для чутливих до світла рослин підходить тільки південно-західна сторона, в інших випадках рослина необхідно затінювати. При відсутності затінення південна сторона небезпечна навіть для кактусів. Дуже сухе повітря й швидкий випар вологи рослини можуть витримати тільки в зимові місяці. Ця сторона найменше пасує кімнатним рослинам. Східна сторона сприятлива не менш західної, а от на північно-східній стороні добре ростуть тільки тіньолюбні рослини. Узимку варто оберігати їх від протягів.

Зимовий мінімум світла становить приблизно 500 люкс. Фахівці одностайно вважають, що тіньолюбним рослинам необхідно не менш 1000, а для світлолюбних і квітучих рослин ця цифра збільшується до 5000 люкс. Тому в кімнаті, що виходить на південну сторону, квіти можна відсувати від вікна далі, ніж у приміщенні з вікнами на північ.

Оскільки кімнатні рослини дуже чутливі до світла, потрібно з особливою обережністю переставляти горщики. Навесні не варто квапитися виставляти рослини на балкон або терасу. Це стрес для рослин. Треба поступово привчати рослина до світла. Спершу поставити його туди, де світло, але сонце не припікає. Виставляти рослини на повітря треба в похмурі дні, тому що ультрафіолетові промені найнебезпечніші для рослин, що відвикли від достатку світла.

Для освічення рослин у зимовий період використовують штучне освітлення. У цьому випадку відсутнє потрібна кількість блакитних і червоних променів, які необхідні для розвитку рослин. Для правильного освітлення рослин існує безліч спеціальних ламп, з необхідним рослинам спектром випромінювання, у якому є присутнім потрібна кількість червоних і блакитних променів. Звичайні лампочки не підходять для цих цілей. Розміщати лампи треба на висоті 25-40 см від рослини. При цьому необхідний точний розрахунок кількості ламп, щоб створити оптимальний режим освітленості для рослин, тому що різним рослинам потрібне різна кількість світла. Для світлолюбних потрібно більший світловий потік, для тіньовитривалих - менший.